кульпрограма.

сьогодні сталося таке нещастя , співпало велике "свЄто" у аборигенів і наша вилазка на рибалку по Дністрі. приїхали собі , чемно розкладаємся , за кущами галдить сімейство, баба дідо, доця , і ще пару дітей. періодично на наші ясні очі попадаєтья "знойная женщіна , мечта поета,," етажмать двох спиногризів , вагою до центнера і пишними тілесами , при чому , голось в неї не менш яскраво виражений.. розгар відпочинку ... ми стараємся пошвидше розбрестися по воді подальше від человєків. десь так за 2 години бродіння по річці вирішуємо повернутись , бо щось так не особо покльовує

, тай виникла думка змінити місце дислокації. приходимо до машини , за кущами веселощі досягли свого алкогольного апогею, дались взнаки корені галицькі - "а ще ми гарно співаємо". ну до гарно там було далеко , та какафонія нагадувала швидше групову кастрацію котів тупою сапою - баба вопила що є мочі , дідо гундявить взагалі не впопади , а деколи і зовсім іншу пісню))). поки ми чекали нашого третього , всигли відновити в памяті репертуар українських пісень пересічного бандерлога.
а саме смішне , періодично викрикували москалі ідіть на***, смерть ворогам. (правда ми там в корчах поблизу щось москалів не побачили. ) дочекались Андрія , тай почали швиденько звідти уплітати , бо аборигени вирішили розділити їхню радість із ними, ледве відмазались від такого щастя.
п.с. дане сімейство потім мабуть весело погрузилось в девятку , і той пяний дідо , котрий вже не бачив берегів , повіз то шобло до дому)))
Переїхали на іншу точку , бродимо , вже так без особого ентузіазму , і тут я стаю свідком епічної картини , заради якої і створив цей допис:
На протилежному березі річки відпочиває типове сімейство аборигенів , поодаль стоїть бус , кодло вже закінчувало свій відпочинок , отож перше мама сімейства , а потім і решту виводка підійшли до берега , і з її подачі почали скидати пластикові пляшки і інший мусор у воду , певне то була така жертва Посейдону...... і , увага , завершальний акорд даного сімейства , по дорозі до бусу отець сімейства вирішив згадати що він нащадок щирої нації , крикнув "слава україні" ,
я отак став і не знав що робити. це ж яким треба бути убогим , щоб так срати в себе під хатою, ну добре , вода то забере , але ж і вище по течії такі самі імбецили живуть. це ж так важко , мабуть , взяти то сміття , зібрати в пакета , і закинути в буса , навіть не нести то на горбі, зате як патріотично , ще б гімн заспівали.
хоча , на нашому березі , якраз перед нашим приходом також закінчила трапезу ще одна компанія , і також (правда зібрали то в пакета) залишили все на погашеному згарищі.

і отак спостерігаючи оту нашу пяну вишивату , розумієш , що з таким низьким , навіть примітивним рівнем культури , нам нічого не світить , як через рік , 5 чи навіть 50 років, ібо темна маса вона є була і буде, і з потреб у неї тільки низи піраміди Маслоу , на більше не здатні , тай навіщо. головне щоб була горілка , і вишиванка , ну і ще поспівати , ну і щоб ворог якийсь був , далеко , але на якого можна списувати всі невдачі в себе в селі , під хатою , в державі , і почастіше прокльони в його бік кидати. якось так і живемо....