кожен рибак на шляху свого становлення проходить певні етапи, які по своїй суті практично схожі.
перший - впіймати хоть щось, фотки будь чого , що схоже на рибу, щоб самоствердитись у своїх очах і вирости у очах знайомих
другий- домінування певного стилю ловлі, котрий все більше і більше затягує і відкидає на задній план інші способи лову, появляється смутна мета, перед рибалкою формується ціль, "чого, куди і за чим я їду" рибак росте))
третій етап- перехід із рангу любителі до когорти напівпрофесіоналів, тобто ворота у вищу лігу.
далі вже йде ранг гуру, і до нього треба дорости як морально, такі фінансово.
кожен із цих етапів не прив*язаний до певних часових рамок і у кожного індивіда може розтягутись на різні періоди, дехто взагалі зависає на певній сходинці і там на все життя залишається, по крупному рахунку - розвиток припиняється.
і тепер до суті теми, судячи із спостережень над собою, про C&R все більше почав задумуватись уже на 2 етапі, і з кожим разом знаходив для себе все більше аргументів в доцільності цього методу.
його переваги чи недоліки-
переваги- моральне задоволення від відпускання риби, відчуття того, що комусь зберіг життя, що є шанс колись піймати цього екземпляра знову, при чому, що він виросте і буде сильнішим опонентом .
з іншого боку, цей метод дозволяє хоча б трохи стримати тотальне спустошення рибних запасів нашої убогої країни , і є шанс , що наступне покоління ще хоч щось зможе побачити у воді, окрім купи сміття, пластику і дешевих китайських путанок, але про них окрема тема
.
Немає коментарів:
Дописати коментар